Змінюючи напрямки і ринки

Нинішній рік приніс чимало несподіванок лісівникам: запрацювали нові санітарні правила, введено в дію обмеження на експорт лісу- кругляка, а в лісових угіддях збільшуються площі сухостою. На нові виклики доводиться реагувати швидко, хоча законодавчі нововве­дення не кращим чином вплинули на результат. Скажімо, Новоград- Волинський держпісгосп у першому кварталі цього року працював стабільно, але економічні ризики відчутно зросли, адже «старі» схеми реалізації продукції довелося радикально коригувати, а на відкриття нових — потрібно більше часу.

  — Добре, що у нас залишилися минулорічні запаси продукції, це збалансувало наш «дебет-кредит» на початку року, — розповідає директор ДП «Новоград- Волинське досвідне лісомисливське господарство» Степан Нусбаум. — Торік ми зафіксували значне всихання сосни, тому довелося оперативно реагувати на ситуацію, щоб отримати не дрова, а деревину. Як відомо, з 1 січня цього року заборонено експорт не лише «кругляка», але й соснового пиловника. Ця не зовсім продумана заборона мало не вибила нас із «колії», оскільки залишки пиловника на складах були ще значні. Зараз наш виробничий потенціал дещо звузився, адже внутрішній ринок не здатен переробити значну кількість лісосировини. Вже у березні ми відчули «перенасичення» внутрішнього ринку і знову почали працювати на склад. Скажімо, коростенська холдингова компанія у січні — лютому купувала у нас деревину без обмежень, а вже в березні різко скоротила закупівлі, хоча раніше ми їм відправляли по 2-3 вантажівки на тиждень. З усього видно, що вони поки що не в змозі більше переробити, а інших солідних клієнтів ми ще не знайшли. Добре, що у нас є власне сушильне господарство, тому ми вирішили той же сосновий пиловник сушити і переробляти на терасні дошки. Таким чином уникаємо збитків, — пояснює директор держлюгоспу.
Але не кожен лісгосп має сьогодні свою сушарню і свою переробку. Куди ж їм дівати вирощену лісосиро вину? «Законсервувати» на складах? Але ж деревина швидко псується, та й склади — не безрозмірні.
Де ж тоді брати оборотні кошти? Багато запитань — мало відповідей.
Мораторій — річ правильна, — стверджують лісівники, — але запроваджувати його треба було поступово і поетапно, а головне — продумано, не вирішувати проблему «одним махом» і однією лише забороною. Це стосується й нових санітарних правил лісокористування.
— Сосновий ліс невпинно всихає, жовті «шапки» дерев помітні зараз навіть здалеку, — каже Степан Нусбаум. — Однак тепер ці «рижики» ми вирізаємо лише вибірково, а суцільно не можемо, бо забороняють нові санітарні правила. Боюсь, що скоро наші лісові угіддя будуть нагадувати таку собі мозаїку із вирізаних осередків (плям). Але справа тут навіть не у ландшафтних викривленнях, а в тому, що шкідники при таких підходах не знищуються повністю, а встигають пере-літати на ділянки здорового лісу. І це нас непокоїть найбільше, адже «рудого» лісу може знову побільшати, — бідкається керівник лісгоспу.
Інша справа — листяні по-роди, вони поки що менше всихають під час літньої спеки і попит на деревину з них стабільний. На вільху, березу, дуб і ясен замовлення надходять від вітчизняних споживачів постійно. Левову частку деревини листяних порід у Новоград-Волинському держлісгоспі також переробляють. Загалом продаж переробленої деревини забезпечує підприємству більше половини фінансових надходжень. Виручають модернізовані лінії деревообробки і власне сушарне господарство, адже суха, перероблена деревина і зберігається довго, і продається швидше. Крім того, нині існує стабільний попит на дрова сухі, колоті; їх у цьому році новоград- волинські лісівники планують заготувати близько 5 тисяч кубометрів. На 10% збільшаться цьогоріч обсяги переробки «кругляка», хоча лісівники переконують, що їх основне завдання — вирощувати і заготовляти ліс, а переробкою мають займатися деревообробні підприємства, на представників яких вони давно чекають на своіх переповнених складах. Проте наш внутрішній ринок — часто непередбачуваний, це змушує лісівників змінювати традиційні напрямки діяльності: ставати одночасно, і виробниками, і переробниками.
“Житомирщина”, Володимир Васильчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.