Микола ЗАВАДА, Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України про “Санітарні правила в лісах України”

Український лісе! Скинь із себе дровяну петлю, якщо збираєшся до Європейського Союзу! 

У ряді публікацій мені вже доводилося застерігати про небезпеку, яка чекає на наш ліс. Але не думалося, що процеси деградації будуть ще більш загрозливими і продовжуватимуться з такими темпами…

Застереження, щодо долі укра­їнського лісу, виявляються нікому непотрібними, навіть авторам «Са­нітарних правил у лісах України», в редакції постанови Кабінету Мі­ністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 (далі – Санітарні правила, 2016). Усіх причетних до написан­ня Санітарних правил, 2016 вста­новити не вдалося, а лише тих, хто вважає себе «революціонерами» у цій справі та хто піариться на кож­ному кроці: В. Борейко (Київський еколого-культурний центр), Т. Тимочко (Всеукраїнська екологічна ліга), М. Томахін (Мінприроди), О. Листопад (ЕкоПраво-Київ). А де ж позиція спеціалістів-лісівників, що мали бути в цій робочій групі?Автори «Санітарних правил у лісах України», в редакції постано­ви Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (далі – Са­нітарні правила, 1995) всім відомі. Це поважні вчені та виробничники-лісівники: В.О. Безвесільний, М.М. Касьяненко, В.І Кучерявенко, М.І. Прокопенко, Г.О. Тимченко, С.В. Шевченко. Звичайно, за двадцять років дії Санітарних правил, 1995 багато чого змінилося у лісі. Ліс по­молодшав, настала монополія мо­лодих і середньовікових насаджень Іще потрібно було врахувати при розробці нових санітарних правил. Натомість багато «нововведень».Ось деякі «революційні перла» Санітарних правил, 2016:

  • п. 27 «Суцільні санітарні рубки проводяться… лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок при­зведе до зменшення повноти на­садження нижче 0,1». З яких до­сліджень взялося це менше 0,1? Хто автор, так і хочеться запитати. Адже це прямий шлях українського лісу до «дров’яної петлі!». Вже нині в Україні при Санітарних правил, 1995 вихід ділової деревини при вибіркових санітарних рубках ста­новив лише 19% замість можливих 40-45%.
  • п. 33 «У разі, коли під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідни­ків та хвороб лісу, власники лісів, постійні лісокористувач і вживають додаткових заходів до запобіган­ня поширенню таких осередків та збільшення їх чисельності». Постає питання: «Що це за додаткові за­ходи, коли це «у разі» завжди буде присутнє при суцільних санітарних рубках?
  • п. 3, 54 «Матеріали лісо­впорядкування приймаються як визначальні при встановленні ви­дів, обсягів, строків здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів». По-перше, такі «вста­новлення» може надати лише професіонал-лісопатолог, а не лі­совпорядник. По-друге, лісовпо­рядкування здійснюється один раз за десять років, протягом яких си­туація в лісових насадженнях може радикально змінюватися. Напри­клад, видобуток бурштину і, як на­слідок, всихання лісу.
  • п. 5. «Поглиблення осо­бливого господарювання у лісах Національних природних парків, природно-заповідного фонду». Це «поглиблення» стосується, в осно­вному, у відміні всіх лісозахисних заходів (рубок). Напрошується питання: «А якщо на території та­ких лісів є штучно створені наса­дження, наприклад, сосни?» А їх в Україні вже 80%. То що, залишити їх без санітарно-оздоровчих захо­дів? Це ж будуть потенційні резер­вації шкідливих комах, збудників хвороб! Від них не буде спокійно­го життя і суміжним насадженням. Також за межею здорового глузду вимога щодо заборони здійснення санітарно-оздоровчих заходів на­вколо місць гніздівель хижих птахів у радіусі 1000 метрів. Або невже, читачу, Ви повірите, що головний природознавець буде проводи­ти відбір дерев у санітарні рубки скрізь, у межах природно-заповід­ного фонду (ПЗФ) (вимога п. 8 Са­нітарних правил, 2016). Це ж пряма дорога до корупції!
  • п. 14 «Сухостійні, відмира­ючі, дуже ослаблені, внаслідок по­шкодження шкідниками дерева відбираються для рубки до масо­вого заселення їх стовбуровими шкідниками». Питання: «Де ж та межа між «пошкодження шкідни­ками» та «масове заселення ними дерев»?

У додатку 3 до Санітарних пра­вил, 2016 не слід було б подава­ти нову ознаку дерев IV категорії стану, а саме: «Дерева, заселені стовбуровими шкідниками з ло­кальними відшаруваннями кори». Це відшарування не відзначається, наприклад, у верхівкового короїда, стовбурової смолівки, які мають визначальне значення у нинішньо­му всиханні соснових насаджень України. На жаль, у Санітарних правил, 2016 збереглися різні «погоджен­ня». У Санітарних правил, 1995 їх було шістьма в Санітарних пра­вил, 2016 – дев’ять. Звідки така недовіра до професіоналів, спе­ціалістів своєї справи з питань лісозахисту? Поки всі погодження зберуть, «шкідники» покинуть за­селені ними дерева та заселяють нові. Вирубкою сухостійних дерев ліс не оздоровити! Всі ці та інші «перла» Санітарних правил, 2016 доповнюються Постановами КМУ, які не мають ніякого відношення до справ захисту лісу. Наприклад, від 11.05.2016 р. «Про тимчасове призупинення санітарно-оздоров­чих заходів (рубок) у лісах». Цими «заходами», наприклад, соснові та ялинові ліси України залишаються до 15 червня сам на сам з хмара­ми короїдів, які саме в квітні-травні масово ушкоджують їх. Листи вче­них з НУБіП України до Прем’єр-міністра України В. Гройсмана щодо термінової відміни вищезга­даної постанови залишилися поза увагою уряду. Популізм і політиканство шко­дять лісу більше, ніж шкідники, буревії. Це ж требу було доду­матися до такого: «мертвая дре­весина – синоним живого леса», «санитарные рубки проводятся в более старых насаждениях», або «в тих місцях, де гніздиться чорна лелека в радіусі одного кілометра не можна проводити лісогоспо­дарські заходи», або «їх не можна проводити з 1 квітня до 15 червня через гніздівлю птахів», або «трид­цять кубометрів на 1 гектар заха­ращеності в лісі не достатньо, кра­ще було б всі 100» (В. Борейко). Першокурсник лісогосподар­ського факультету підрахує, на­приклад, щоб «досягти» захараще­ності навіть у тридцять кубометрів, потрібно у 40-50-річному сосно­вому насадженні «згноїти» не мен­ше ста дерев. А як бути з ризиком масштабних лісових пожеж, масо­вими розмноженнями стовбурових шкідників лісу, якраз тоді, коли не зроблені своєчасні вибіркові сані­тарні рубки у травні-червні? Хоча, чому дивуватися, коли вже навіть щодо лісових пожеж настирно про­штовхується думка про їх користь (все той же В. Борейко, Прес-служба КЄКЦ від 15.03.2017). Люди, опам’ятайтеся, це ж вам не тайга і навіть не Фонтенбло чи Біловезька Пуща! Наші ліси природ­ними стати вже не зможуть. Це ж рукотворні ліси, «діти» створені ру­ками лісівників і кинуті у наш жор­стокий світ. Вони стануть «природ­ними» лише тоді, коли передчасно всохнуть. Адже, природних сосно­вих лісів в Україні залишилося мен­ше 20%. Не можна так бездумно, не професійно втручатися у природ­ні процеси. Екологічні наслідки від цього можуть бути вражаючі. Лісо­господарські заходи у створених людиною лісових насадженнях конче необхідні. Особливо це сто­сується рубок догляду. Ці рубки відбуваються в той час, коли стов­бурові шкідники перебувають ще під корою заселених ними дерев, а заготовлена лісопродукція зразу ж вивозиться з лісу. Ну як без прорі­дження та наступної за ним прохід­ної рубки збільшити діаметр стов­бурів та наблизити вік технічної стиглості насадження? Та й при­ріст сосни, наприклад, при цьому збільшується аж на 25% (див. П.С. Погребняк «Общее лесоводство», 1960). Звичайно, зовсім інша ситу­ація, якщо своєчасно спиляні дере­ва залишаються лежати на землі, обростаючи травою, задовольня­ючи вимоги екологів, щодо 30 або 100 куб. м захаращеності на гек­тар. З кожного такого залишеного для захаращення дерева вилетить у насадження сотні шкідників. Наведу, як для студентів, на­глядний приклад (див. фото). Хто, по вашому, так «познущався» з со­сен, якщо у червні та ще більше у серпні, вони з зелених стали бліди­ми? Коли б до цього були причетні глобальні зміни клімату, як дехто стверджує, то, у першу чергу були б уражені менші, самі «слабенькі» сосни. А то ж ні, всихають самі вищі, «сильніші». І таке спостері­галося і спостерігається по всій Україні, незалежно від того, кому ці ліси належать – Держлісагентству, Мінагрополітики чи Мінприроді і т.д. До того ж терміни такої ано­малії – зміна забарвлення крони, завжди чітко визначені (червень, а особливо кінець серпня). Абсолютна аналогія з особли­вістю всихання ялини по всій тери­торії України. Але, що стосується ялини, то вже навіть далекі від лі­сівничої науки погодилися, що ліс у Карпатах пошкоджують жуки-короїди. В останні роки важливим чинни­ком, підсилюючим всихання ялини та сосни, став так званий «краєвий ефект» – ослаблення дерев на межі з вирубками, яких останнім часом побільшало (В.Л. Мешкова). Висновок від побаченого: ні­яким глобальним потеплінням тут і не пахне. Конкретними виконав­цями всихання сосни та інших де­ревних рослин України є представ­ники найбільш багаточисельного класу тварин у лісах – класу комах (Insects). Що ж повинен робити госпо­дар сосни, ялини, дуба і т.д., щоб не було катастрофічних їх вси­хань? Будь-якими способами зни­щити всіх цих короїдів, лубоїдів, заболонників і т.д.? Ні в якому разі! По-перше, це зробити фізично не­можливо, а по-друге, і непотрібно. Ці комахи були в наших лісах міль­йони років і не заважали їм. Вони були у лісах непросто присутніми, а виконували важливу роль в ево­люції лісу, давши їм можливість дожити до наших часів, допома­гаючи природі відібрати для життя сильніші, здорові дерева. Хоч і не просто, але практично можливо відрегулювати їхню чисельність до такого рівня, щоб вони не за­важали, а допомагали нам за­лишити нащадкам здорові ліси. Треба лише використати той ві­ковий практичний досвід з оздо­ровлення лісів. Деталі цих заходів вже розроблені саме українською лісоентомологічною наукою (З.С. Голов’янко, Д.Ф. Руднєв, М.М. Падій, Г.І. Васечко, В.Л. Мешкова та ін.). Саме ці заходи так і не зна­йшли себе у Санітарних правил, 2016! Навпаки, за межею здоро­вого глузду є, наприклад, вимога щодо дозволу на суцільні санітар­ні рубки лише за умов зниження повноти насадженням менше 0,1. Хто має хоч якусь уяву про ліс та його повноту, той знає, що вже при повноті 0,3-0,4 різко зміню­ються природні умови зростання сосни і починається їх ослаблення та масове розповсюдження шкід­ників і хвороб. Тому кожні наступ­ні роки існування такого лісу – це лише сухостій та дрова. Втрачено 40-45% дорогоцінної сировини для наших меблевих фабрик, бу­дівельних організацій, цехів пере­робки тощо. Це втрачені робочі місця, відрахування до місцевих бюджетів. У наступному ж році, особливо у його другій половині, це вже 19% ділової деревини, а решта дрова. А ще через рік, з по­внотою менше 0,1 – це вже 100% дрова з шашелями та грибами. Вчасно не зрубані та не реа­лізовані дерева до того ж стають місцями концентрації названих шкідників та хвороб лісу, небезпеч­них для навколишніх насаджень. Закликаю екологів зрозуміти, що варто відразу очистити ділянку вже за повноти 0,3 та на ній створити новий ліс, який вже через три роки буде захищати ґрунт від ерозії, переводити дощі у ґрунтові води. Санітарними правилами, 1995 ще можна було знайти винних у несво­єчасному проведенні санітарних заходів та притягнути до відпові­дальності винних. Були в них для цього відповідні пункти. Санітар­ними правилами, 2016 цього не передбачено. Уряд нашої країни, орієнтую­чись на вступ до Європейського Союзу, має усвідомити, що для ін­весторів важливою повинна бути наша довгострокова лісова полі­тика. Щоб вони побачили, що їм вигідніше своє виробництво пере­нести в Україну. Нинішня заборона вивезення лісу-кругляка виявилася, при відсутності достатнього вну­трішнього ринку на нього, несво­єчасною. Вона тільки посприяла скороченню робочих місць. Щоб залучити в Україні інвесторів у лісопереробну галузь, спочатку по­трібно спрогнозувати певні обся­ги якісної деревини, а не дров. Чи можливо при Санітарних правилах, 2016 досягти високого відсотка виходу ділової деревини? Відпо­відь невтішна. На шляху стануть: інформація адміністрацій про руб­ки; необхідність рішень рад; віза го­ловного природоохоронця району; погодження з тим, хто, можливо, напише скаргу щодо незаконної, на його думку, рубки; наукове обґрун­тування лісопатолога, який один на три області. Поки всі погодження зробиш, так звані шкідники поки­нуть заселені ними дерева. Вируб­кою сухостійних дерев санітарного стану не поліпшити. Повирубуємо ліси, лісосмуги – тоді вже і чорно­зем підніметься від нас у повітря і полетить до Європи. Щоб вирос­тити ліс, який з кожним роком буде набувати все більшого стратегічно­го значення, потрібно роки, а щоб втратити його, достатнього одного необдуманого рішення (на кшталт Санітарних правил, 2016).Реформи у лісовій галузі слід робити такими, щоб для громадян їх реалізація була очікуваною. Пер­ше, що треба зараз зробити – всім миром, громадами вимагати від КМУ термінової відміни прийнятих Санітарних правил, 2016. Зміни, доповнення до санітарних правил повинні вносити професіонали лісу і, в першу чергу, лісопатологи, експерти з лісозахисту. Друге, важливо як можна скоріше запус­тити ринок деревини і налагодити глибоку її переробку. Якщо немає внутрішнього ринку на лісопродук­цію, підприємці будуть продавати її на зовнішньому. У короткостро­ковій перспективі – від заборони експорту кругляка виграє пилорамна промисловість, а програє лісове господарство та транспорт. У довгостроковій перспективі – не виграє ніхто. Третє, в лісах України повинен бути один господар – дер­жава – з чіткою вертикаллю фахо­вого управління і грамотно регулю­вати всі процеси лісовирощування та лісокористування в загальнона­ціональних інтересах.   Микола ЗАВАДА, Заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України 

“Лісовий і мисливський журнал” № 3-2017

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.